Станіслав Ніколаєнко: Політична напруга може зашкодити навчанню!
Міністр освіти та науки попереджає, що від політичної дестабілізації в Україні перш за все постраждає освіта. Збільшення кількості бюджетників у вищих навчальних закладах, зростання зарплати освітян, ремонтні роботи у навчальних будівлях - лише частина запланованого на поточний рік Міністерством освіти та науки України.
Але плани можуть так і лишитися на папері, якщо політична напруга пошириться на студентські аудиторії та школи. Це може завдати шкоди не лише навчальному процесу, але й якості освіти та її визнанню на європейському рівні, заявив міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко в інтерв’ю «Товаришу».
- Станіславе Миколайовичу, як ви вважаєте, чи відобразиться загострена політична ситуація в Україні, викликана указом Президента про розпуск парламенту, на галузі освіти та науки?
- Уряд прийняв зважене рішення. До тих пір, поки Конституційний Суд не відповість, хто правий - Президент чи Верховна Рада, виконавча влада ніякими виборами не займатиметься.
Я вважаю неприпустимим перенесення політичної напруги до навчальних закладів: в студентські аудиторії та шкільні класи. Це може завдати шкоди навчальному процесу, якості української освіти та її визнанню на європейському освітньому просторі.
Хочу вас поінформувати, що всі структурні підрозділи Міністерства освіти та науки, навчальні заклади всіх рівнів акредитації функціонують у нормальному робочому режимі та здійснюють свої повноваження, передбачені Конституцією та Законами України.
І які б не були політичні дискусії, запевняю, що навчальний рік завершиться як і заплановано.
- Міністерство освіти та науки наголошує на реформуванні галузі. Що нового ви готуєте цьогорічним абітурієнтам?
- Цього року міністерство передбачає збільшення державного замовлення як на прийом бакалаврів, так і спеціалістів і магістрів. Зокрема, кількість бюджетників серед бакалаврів зросте на 1,6 відсотка.
Крім цього, у поточному році вступних випробувань на спеціаліста чи магістра не буде. Замість них будуть зараховуватися результати державних іспитів, захисту дипломних робіт або проектів випускників бакалаврату.
- Ви неодноразово порушували проблему забезпечення педагогів житлом. Що зроблено задля розв’язання цього питання?
- Лише у 2006 році кредити на придбання житла надано 895-ти освітянам, що вдвічі більше, ніж у 2005 році. Тим часом на сьогодні ще 19 тисяч педагогічних та науково-педагогічних працівників потребують поліпшення умов проживання, з них трохи більше чотирьох тисяч - у сільській місцевості.
Тому цього року, вперше з часу проголошення незалежності України, в державному бюджеті передбачено 15 мільйонів гривень на кредитування купівлі житла для педагогів.
Крім того, вже другий рік поспіль житлові проблеми педагогів розв’язуються безпосередньо на місцях. Нині перед обласними управліннями освіти та науки, міськими і районними відділами освіти стоїть завдання активно впливати на місцеві ради з метою виділення коштів на придбання житла для педагогів. Це потрібно робити спільно з профспілками.
- Чи достатньо бюджетних коштів виділено цього року на потреби освіти?
- З початку року Міністерство освіти та науки України отримало 2,1 мільярда гривень. Втричі більше отримали місцеві бюджети. Це стовідсоткове фінансування усіх захищених видатків, включаючи березень. До них відноситься заробітна плата, стипендії, харчування, а також комунальні послуги та енергоносії. Правда, є тут і проблеми. Різкий ріст цін на енергоносії причинив появу боргів по комунальних послугах, тому Міністерство освіти та науки звернулося до Кабінету Міністрів з проханням виділити додаткові кошти.
- Станіславе Миколайовичу, чи вистачає бюджетних грошей на ремонт будівель навчальних закладів?
- Враховуючи досить незадовільний стан деяких будівель навчальних закладів, Міністерство освіти та науки звернулось із проханням до уряду включити аварійні шкільні приміщення до переліку об’єктів, утримання та реконструкцію яких буде профінансовано в поточному році. Уряд не заперечує, тепер слово за обласними радами і адміністраціями.
Крім того, на потреби добудови, будівництва нових навчальних корпусів та гуртожитків передбачено 76 мільйонів гривень. Водночас на проведенення ремонтно-реставраційних робіт заплановано майже 200 мільйонів гривень.
- Зростають ціни, зростають потреби. Наскільки цього року зросте заробітна плата педагогів?
- Уряд прискорив терміни підвищення розміру заробітної плати. Мінімальна зарплата у квітні становитиме 420 гривень, у липні - 440, у жовтні - 460 гривень. Відповідно зросте і заробітна плата освітян.
Думаю, що в цьому році ми переглянемо і доплати за окремі види педагогічної діяльності, зокрема за звання вчитель-методист, старший вчитель.
З 1 квітня середня заробітна плата педагогічних працівників зросла до 975 гривень. У вчителів вищої категорії вона становитиме - 1075 гривень, у директорів шкіл - 1228, у доцентів - 1670 гривень, а у професорів - 1991. Наступне підвищення заплановано з 1 липня.
- А чи будуть виплачені борги згідно зі ст. 57 Закону України «Про освіту»?
- Деякі політики страхали освітян, що в цьому році виплати боргів не буде. Неправда. На реструктуризацію заборгованості працівникам навчальних закладів заплановано виділити 660 мільйонів гривень. У березні місяці профінансовано половину цієї суми - 329 мільйонів гривень. Другий транш буде виділено у другому півріччі цього року.
Розмову вела Олена Васильєва
Але плани можуть так і лишитися на папері, якщо політична напруга пошириться на студентські аудиторії та школи. Це може завдати шкоди не лише навчальному процесу, але й якості освіти та її визнанню на європейському рівні, заявив міністр освіти та науки Станіслав Ніколаєнко в інтерв’ю «Товаришу».
- Станіславе Миколайовичу, як ви вважаєте, чи відобразиться загострена політична ситуація в Україні, викликана указом Президента про розпуск парламенту, на галузі освіти та науки?
- Уряд прийняв зважене рішення. До тих пір, поки Конституційний Суд не відповість, хто правий - Президент чи Верховна Рада, виконавча влада ніякими виборами не займатиметься.
Я вважаю неприпустимим перенесення політичної напруги до навчальних закладів: в студентські аудиторії та шкільні класи. Це може завдати шкоди навчальному процесу, якості української освіти та її визнанню на європейському освітньому просторі.
Хочу вас поінформувати, що всі структурні підрозділи Міністерства освіти та науки, навчальні заклади всіх рівнів акредитації функціонують у нормальному робочому режимі та здійснюють свої повноваження, передбачені Конституцією та Законами України.
І які б не були політичні дискусії, запевняю, що навчальний рік завершиться як і заплановано.
- Міністерство освіти та науки наголошує на реформуванні галузі. Що нового ви готуєте цьогорічним абітурієнтам?
- Цього року міністерство передбачає збільшення державного замовлення як на прийом бакалаврів, так і спеціалістів і магістрів. Зокрема, кількість бюджетників серед бакалаврів зросте на 1,6 відсотка.
Крім цього, у поточному році вступних випробувань на спеціаліста чи магістра не буде. Замість них будуть зараховуватися результати державних іспитів, захисту дипломних робіт або проектів випускників бакалаврату.
- Ви неодноразово порушували проблему забезпечення педагогів житлом. Що зроблено задля розв’язання цього питання?
- Лише у 2006 році кредити на придбання житла надано 895-ти освітянам, що вдвічі більше, ніж у 2005 році. Тим часом на сьогодні ще 19 тисяч педагогічних та науково-педагогічних працівників потребують поліпшення умов проживання, з них трохи більше чотирьох тисяч - у сільській місцевості.
Тому цього року, вперше з часу проголошення незалежності України, в державному бюджеті передбачено 15 мільйонів гривень на кредитування купівлі житла для педагогів.
Крім того, вже другий рік поспіль житлові проблеми педагогів розв’язуються безпосередньо на місцях. Нині перед обласними управліннями освіти та науки, міськими і районними відділами освіти стоїть завдання активно впливати на місцеві ради з метою виділення коштів на придбання житла для педагогів. Це потрібно робити спільно з профспілками.
- Чи достатньо бюджетних коштів виділено цього року на потреби освіти?
- З початку року Міністерство освіти та науки України отримало 2,1 мільярда гривень. Втричі більше отримали місцеві бюджети. Це стовідсоткове фінансування усіх захищених видатків, включаючи березень. До них відноситься заробітна плата, стипендії, харчування, а також комунальні послуги та енергоносії. Правда, є тут і проблеми. Різкий ріст цін на енергоносії причинив появу боргів по комунальних послугах, тому Міністерство освіти та науки звернулося до Кабінету Міністрів з проханням виділити додаткові кошти.
- Станіславе Миколайовичу, чи вистачає бюджетних грошей на ремонт будівель навчальних закладів?
- Враховуючи досить незадовільний стан деяких будівель навчальних закладів, Міністерство освіти та науки звернулось із проханням до уряду включити аварійні шкільні приміщення до переліку об’єктів, утримання та реконструкцію яких буде профінансовано в поточному році. Уряд не заперечує, тепер слово за обласними радами і адміністраціями.
Крім того, на потреби добудови, будівництва нових навчальних корпусів та гуртожитків передбачено 76 мільйонів гривень. Водночас на проведенення ремонтно-реставраційних робіт заплановано майже 200 мільйонів гривень.
- Зростають ціни, зростають потреби. Наскільки цього року зросте заробітна плата педагогів?
- Уряд прискорив терміни підвищення розміру заробітної плати. Мінімальна зарплата у квітні становитиме 420 гривень, у липні - 440, у жовтні - 460 гривень. Відповідно зросте і заробітна плата освітян.
Думаю, що в цьому році ми переглянемо і доплати за окремі види педагогічної діяльності, зокрема за звання вчитель-методист, старший вчитель.
З 1 квітня середня заробітна плата педагогічних працівників зросла до 975 гривень. У вчителів вищої категорії вона становитиме - 1075 гривень, у директорів шкіл - 1228, у доцентів - 1670 гривень, а у професорів - 1991. Наступне підвищення заплановано з 1 липня.
- А чи будуть виплачені борги згідно зі ст. 57 Закону України «Про освіту»?
- Деякі політики страхали освітян, що в цьому році виплати боргів не буде. Неправда. На реструктуризацію заборгованості працівникам навчальних закладів заплановано виділити 660 мільйонів гривень. У березні місяці профінансовано половину цієї суми - 329 мільйонів гривень. Другий транш буде виділено у другому півріччі цього року.
Розмову вела Олена Васильєва
